Коротко, о чем речь в этой статье.
Автор статьи: кандидат юридических наук Олександр Северин.
В начале статьи, автор вспоминает о недавнем выступлении Яценюка, который не хочет выдвигать единого кандидата на выборы презиента, "сьогодні виставляти одну мішень, яка буде знищена за 15 місяців до виборів, – це неправильно".
( прим автора блога: Это было сказано не смотря на то, что уже давно оппозиция обещает выдвинуть единого кандидата против Януковича. Кроме того, не понятно кто вообще доживет до выборов 2015 года, тем более, что по конституции эти выборы должны состоятся в марте 2014 года.)
На почве разговоров про единого кандидата, часто всплывает кандидатура Кличка и разговоры о том, что он не может быть кандидатом т.к. периодически проживает за границей. Это не правда и это доказывается в этой статье.
В кратце... Сторонники того, что Кличко не может быть кандидатом опираются на несколько строк:
“Президентом України може бути обраний громадянин України, який досяг тридцяти п’яти років, має право голосу, прохиває в Україні протягом десяти останніх років та володіє державною мовою” (Конституції України, часть 2, ст.103)
"у випадку, якщо особа має право постійного проживання на території іноземної країни, вона вважається такою, що не проживає в Україні" (Налоговый Кодекс, абзац другий п.170.11.1)
Другими словами, согласно Налогового Кодекса, Кличко не проживает в Украине!!! и по этому не попадает под действие статьи Конституции, которая определяет того кто может быть кандидатом в президенты.
Однако, это не правильный вывод, по простой причине: действие Налогового кодекса не распространяется на сферу законов о выборе президента. Об этом четко прописано в Налоговом кодексе (статья 1): "Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів".
Следовательно, разговоры о том, что Кличко не может баллотироваться в президенты не имеют законной почвы.
Далее статья полностью
“Казус Кличка” або “не зареєструють, знімуть…”
Днями Арсеній Яценюк напевно добряче порадував табір Януковича,
сповістивши, що єдиного кандидата у першому турі майбутніх президентських виборів не буде. Подано це було під таким соусом:
“Пояснення дуже чітке – одного не зареєструють, другого знімуть, третього отруять. Тому сьогодні виставляти одну мішень, яка буде знищена за 15 місяців до виборів, – це неправильно”. Як на мій погляд, якщо озвучене Яценюком
“дуже чітке пояснення” є спільною позицією опозиційного тріо, це свідчить передусім про небажання кожного з них ставати в очах Януковича головним супротивником, а саме це якраз і є неправильним. Неможливо перемогти Віктора Федоровича, сильно його тим не засмутивши. Неможливо перемогти режим, не ставши заздалегідь в очах більшости суспільства живою антитезою режиму. Неможливо, врешті, перемогти цей режим, не набувши в очах чиновництва, апаратників, можливих перекиньчиків з іншого табору іміджу і репутації людини, з якою можна і варто розмовляти. А відповідальність, розподілена на трьох, у політиці є невідповідальністю і невідповідністю викликам.
Цей текст не про те, хто саме має стати єдиним опозиційним кандидатом. І не про те, чи Віталій Кличко є оптимальною кандидатурою з-поміж трьох. І не про те, чи не може єдиним кандидатом стати хтось четвертий. Текст про те, що поширена теза, ніби кандидатом не може бути Віталій Кличко бо його “не зареєструють” чи то “знімуть” – то від лукавого.
Згідно з частиною другою ст.103 Конституції України“Президентом України може бути обраний громадянин України, який досяг тридцяти п’яти років, має право голосу, прохиває в Україні протягом десяти останніх років та володіє державною мовою”. Стаття 7 Закону України “Про вибори Президента України” це повторює, переставляючи слова: “Президентом України може бути обраний громадянин України, який на день виборів досяг тридцяти п’яти років, має право голосу, володіє державною мовою і проживає в Україні протягом десяти останніх перед днем виборів років”, та додає:
“Проживання в Україні за цим Законом означає:
1) проживання на території в межах державного кордону України;
2) перебування на судні, що перебуває у плаванні під Державним Прапором України;
3) перебування громадян України у встановленому законодавством порядку у відрядженні за межами України, служба в дипломатичних та інших офіційних представництвах і консульських установах України, міжнародних організаціях та їх органах;
4) перебування на полярних станціях України;
5) перебування у складі формування Збройних Сил України, дислокованого за межами України;
6) перебування громадян України за її межами відповідно до чинних міжнародних договорів України”.
Отже, ані Конституція ані виборчий закон не пояснюють, як строк проживання в Україні обчислюється, як переривається, поновлюється тощо, нічого не кажучи і про безперервність проживання. Нічогісенько.
Тож, кажучи про “не зареєструють, знімуть”, посилаються на свіжу норму Податкового кодексу: “у випадку, якщо особа має право постійного проживання на території іноземної країни, вона вважається такою, що не проживає в Україні” (абзац другий п.170.11.1). Кличко, як відомо, має право постійного проживання у Німеччині і сплачував там податки.
За ст.14 спеціального виборчого закону “підготовка і проведення виборів Президента України регулюються Конституцією України, цим Законом, Законом України “Про Центральну виборчу комісію”, іншими законами України, постановами Верховної Ради України про призначення виборів Президента України, а також іншими актами законодавства, прийнятими відповідно до цього Закону”. Таким чином, виборчий закон припускає, що питання організації і проведення виборів можуть регулюватися, не лише ним самим, але й “іншими законами”, а Податковий кодекс також за природою є законом, законодавчим актом.“Але є одне але”, (як каже Майкл Щур з Торонто) – щоби мати хоч якийсь стосунок до виборів, “інший закон” повинен містити в собі конкретні норми, які б стосувалися виборів (як, наприклад, вказаний закон про ЦВК). І вже принаймні – не “самоусуватися” прямим текстом від виборчої тематики.
Натомість стаття 1 Податкового кодексу визначає сферу його дії так:
“1.1. Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов’язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов’язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу”.
Все. Податковий кодекс регулює і визначає це, тільки це, нічого крім цього, не маючи абсолютно жодного стосунку до правовідносин, які виникають у сфері реалізації громадянами виборчого права, зокрема – і щодо виборів президента. Від всіх інших питань, окрім прямо і виключно вказаних у процитованих абзацах, кодекс “самоусунувся“. І кого той кодекс вважає, а кого не вважає “особою, що не проживає в Україні“, має значення лише для “відносин, що виникають у сфері справляння податків і зборів”.
Тож з внесенням до Податкового кодексу тих змін для виборів, для виборців і для кандидатів нічого не змінилося. Крапка.
Автор не учора народився і цілком розуміє, що за теперішнього пацанського султанату писані правові норми то одне, а по-пацанськи трактована “доцільність” – зовсім інше і домінантне, тож якщо когось “не зареєструвати” чи “зняти” (про опцію “отруїти” тут не будемо) сильно захочуть, то буде прийняте рішення і буде спроба рішення виконати. Проте це було б відверто “по бєспрєдєлу“, на тому ж рівні сваволі і державного хамства, як скасування виборів взагалі чи то відверта зразково-показова системна фальсифікація.
Тотальна громадянська непокора – єдина належна відповідь в усіх тих випадках. Не будучи морально, організаційно та ресурсно готовими до такої відповіді, не варто сподіватися засмутити межигірського султана. А будучи готовими – нема чого боятися. І чи виходити всією громадою на майдани через оголошення фальсифікованих результатів чи трохи раніше через усунення з виборів єдиного опозиційного кандидата – нема, зрештою, особливої різниці.
Олександр Северин, к.ю.н,
http://maidanua.org/
